Що потрібно вирішити ще до початку реєстрації? 📌
Перш ніж готувати документи, українському засновнику потрібно ухвалити кілька базових рішень. Саме на цьому етапі закладаються всі майбутні ризики — від банку до ПДВ.
1. Назва компанії
Торговий закон Болгарії (ТЗ) визначає, що фірма є найменуванням, під яким торговець здійснює діяльність, і вона не повинна вводити в оману чи суперечити публічному порядку. Також закон дозволяє, окрім болгарської, використовувати найменування і іноземною мовою. На рівні реєстрового режиму Закон про торговий реєстр і реєстр юридичних осіб з некомерційною метою (ЗТРРЮЛНЦ) дозволяє резервування фірми на 6 місяців, а державна такса за це у 2026 році становить 40 левів на папері або 20 левів електронно.
Практично це означає дуже просту річ: не варто приходити до реєстрації з однією назвою. Краще одразу підготувати три варіанти: основний, резервний і технічний резервний. Це заощаджує час, якщо перша назва зайнята, конфліктує з уже існуючою або погано працює в латинській транслітерації. Для міжнародного бізнесу корисно одразу думати і про домен, і про майбутню банківську та договірну транслітерацію назви.
2. Адреса управління
Торговий закон Болгарії (ТЗ) визначає, що місцезнаходженням торговця є населений пункт, де знаходиться управління його діяльністю, а адресою — адреса цього управління. Формально це виглядає як простий реєстровий реквізит, але на практиці саме адреса часто стає проблемою для українських засновників. Для реєстру достатньо мати адресу, яку можна вписати. Для банку, податкової і ПДВ — цього вже замало. Національна агенція з приходів Болгарії (НАП) прямо вказує, що відмова у ПДВ-реєстрації можлива, якщо особу не можна знайти за вказаною адресою для кореспонденції.
💡 Практичний висновок: віртуальна адреса може тимчасово допомогти на стадії створення компанії, але не є хорошим рішенням для податкових цілей. Якщо ви плануєте ПДВ, реальний офіс, фізичну присутність, ліцензовану діяльність або серйозний банківський onboarding, краще від самого початку мати адресу, яку можна підтвердити договором, реальним користуванням і, за потреби, фактичною присутністю.
3. Предмет діяльності
Установчий договір або установчий акт обов’язково повинен містити предмет діяльності. Це прямо випливає зі ст. 115 Торгового закону Болгарії (ТЗ). Багато хто намагається написати щось максимально широке, щоб “потім робити все”. Але банк і податкова оцінюють не лише реєстрову допустимість формулювання, а й економічну правдоподібність моделі. Якщо у вас написано все підряд — від консалтингу до логістики, ІТ, торгівлі, будівництва і крипто — це часто виглядає не як гнучкість, а як відсутність зрозумілої бізнес-моделі.
4. Хто буде керівником
Торговий закон Болгарії (ТЗ) вимагає, щоб керівник був вписаний у торговий реєстр і подав нотаріально засвідчену згоду зі зразком підпису. Це одна з ключових формальностей. Якщо керівником буде сам український засновник, це спрощує корпоративну структуру. Якщо керівником призначається інша особа, треба особливо уважно продумати довіреності, контроль над банківським рахунком, підписанням документів, доступом до бухгалтерії та податкової комунікації.
Які документи готуються на етапі створення компанії? 📂
Для болгарського ЕООД або ООД пакет документів у 2026 році зазвичай складається з таких основних блоків:
Для реєстру:
- установчий акт або установчий договір;
- рішення про створення компанії;
- рішення про призначення керівника;
- нотаріально засвідчена згода керівника та specimen signature;
- заява за формою A4;
- декларації, передбачені реєстровим законодавством;
- документ про внесення капіталу;
- документ про сплату державної такси.
Для банку:
- паспорт(и) засновника(ів);
- паспорт керівника;
- установчий документ;
- KYC-анкета банку;
- відомості про кінцевих бенефіціарних власників;
- документи про джерело коштів або бізнес-модель — якщо банк їх запросить;
- для складніших структур — документи щодо іноземних юридичних осіб у ланцюгу власності.
Для податкового і бухгалтерського старту:
- адреса для офіційного листування;
- вибір бухгалтера;
- рішення щодо ПДВ;
- підготовка до електронної комунікації з НАП.
Чи потрібен апостиль на українські документи? 🇺🇦➡️🇧🇬
У відносинах між Україною та Болгарією діє Договір про правову допомогу у цивільних справах. За офіційною інформацією Міністерства закордонних справ Болгарії, документи однієї держави приймаються на території іншої без спеціального засвідчення, включно із засвідченням підписів, копій та перекладів. Це означає, що класичний апостиль чи консульська легалізація часто не потрібні.
Але є дуже важлива практична межа: відсутність вимоги про легалізацію не скасовує потребу у перекладі. Закон про торговий реєстр і реєстр юридичних осіб з некомерційною метою (ЗТРРЮЛНЦ) вимагає, щоб заява і додатки подавалися болгарською мовою, а документи іншими мовами подавались із засвідченим перекладом болгарською. Для українського засновника це означає: апостиль часто не потрібен, але переклад потрібен майже завжди.
Як виглядає правильна послідовність дій у 2026 році? 🛠️
Правильна послідовність у 2026 році — це не просто “зареєструвати компанію”, а пройти ланцюг із кількох взаємопов’язаних етапів у правильному порядку. Саме порядок тут вирішує дуже багато. Якщо спочатку поспішити з реєстром, а вже потім думати про банк, адресу, ПДВ чи бенефіціарів, компанія може бути формально створена, але фактично не готова до роботи. Для підприємця найважливіше розуміти таке: у Болгарії реєстрація в Торговому реєстрі — це лише початок, а не фініш. І чим раніше ви сплануєте всю конструкцію бізнесу, тим менше буде дорогих виправлень після отримання ЄИК. Правову основу цього маршруту задають, насамперед, ст. 113–119 і ст. 141 Торгового закону Болгарії (ТЗ), а також ст. 15, ст. 18, ст. 19 і ст. 23 Закону про торговий реєстр і реєстр юридичних осіб з некомерційною метою (ЗТРРЮЛНЦ).
Етап 1. Планування структури компанії 📍
На цьому етапі ви ще нічого не подаєте до реєстру, але саме тут приймаються рішення, які потім або спрощують усе далі, або створюють ланцюг проблем. Спочатку потрібно визначити, чи буде це ЕООД чи ООД, хто саме буде учасником або одноосібним власником капіталу, хто буде керівником, яка буде адреса управління, який предмет діяльності і як саме звучатиме назва компанії. Торговий закон Болгарії (ТЗ) прямо передбачає, що товариство з обмеженою відповідальністю може бути створене однією або кількома особами, а установчий договір чи установчий акт повинен містити, зокрема, фірму, адресу, предмет діяльності, капітал, частки, управління і спосіб представництва. Це означає, що “визначимо все пізніше” — погана стратегія вже на старті.
Що потрібно вирішити до старту
Для підприємця тут головне не юридична термінологія, а бізнес-логіка. Вам потрібно чесно відповісти собі на кілька питань. Хто реально володітиме компанією? Хто реально керуватиме нею щодня? Чи буде це бізнес для послуг, торгівлі, ІТ, агентських послуг, імпорту, логістики, маркетингу, e-commerce, будівництва чи фінансово чутливої сфери? Чи потрібна вам реальна фізична адреса вже з першого дня? Чи плануєте ви одразу відкривати ПДВ, наймати людей, працювати з ЄС, приймати великі платежі або проходити посилений банківський KYC? Саме на ці питання потрібно відповісти до того, як ви відкриєте нотатник з шаблоном установчого акта. Закон дає форму, але не підміняє бізнес-рішення.
Які очікування тут реалістичні, а які ні
Реалістично очікувати, що форму ЕООД/ООД, назву, адресу, керівника та предмет діяльності можна визначити заздалегідь і підготувати їх логічно. Нереалістично очікувати, що все це можна скласти “на ходу” за одну годину, а потім безболісно переробити вже після реєстрації. На практиці саме слабке стартове планування потім вилазить у двох місцях: у банку, який питає, чим компанія насправді займатиметься, і в податковій, коли з’ясовується, що адреса придатна лише для запису в реєстрі, але не для серйозної операційної роботи.
Етап 2. Підготовка документів 📄
Після того як структура вже придумана, починається документальний етап. Тут готуються установчий акт або установчий договір, рішення про створення компанії, рішення про призначення керівника, нотаріально засвідчена згода керівника зі зразком підпису, декларації, довіреності, а якщо документи походять з-за кордону — ще й переклади. Закон про торговий реєстр і реєстр юридичних осіб з некомерційною метою (ЗТРРЮЛНЦ) прямо вимагає, щоб заява і додатки подавалися болгарською мовою; документи можуть бути подані і мовою ЄС, але разом із засвідченим перекладом болгарською. Для українського підприємця практичний висновок простий: пакет треба збирати так, ніби ви готуєте його не лише для реєстру, а й для банку, бо банк потім дивитиметься на ті самі дані, хоч і з іншою метою.
Що саме варто підготувати заздалегідь
Ще до походу до банку вам бажано мати узгоджену фінальну версію установчого документа, точні паспортні дані всіх засновників і керівника, правильну транслітерацію імен латиницею, підтверджену адресу управління, чітко сформульований предмет діяльності, а також вирішене питання про представництво. Якщо подаватиме адвокат, довіреність треба оформити так, щоб вона покривала саме представництво перед Агентством із вписувань. Закон про торговий реєстр і реєстр юридичних осіб з некомерційною метою (ЗТРРЮЛНЦ) прямо дозволяє, щоб заявником був адвокат з прямо виданою довіреністю, складеною відповідно до Закону про адвокатуру. Для іноземного засновника це дуже практичний інструмент, але лише тоді, коли він підготовлений коректно.
Підводні камені цього етапу ⚠️
Найчастіші проблеми тут — це не “великі юридичні помилки”, а дрібні нестикування. Різне написання прізвища в паспорті, перекладі, довіреності й банківській анкеті. Різні варіанти адреси в установчому документі та у формі A4. Занадто широкий або беззмістовний предмет діяльності. Поспіх із нотаріальною згодою керівника. Відсутність фінального розуміння, хто є реальним бенефіціаром. Усе це може не завалити реєстрацію автоматично, але майже напевно затримає або банк, або подальший податковий старт. Реалістичне очікування тут таке: якісний пакет документів не робиться “за 20 хвилин”, якщо компанія планується для реального бізнесу.
Етап 3. Відкриття набирательного рахунку 💳
До подання заяви на первинну реєстрацію компанії потрібно внести мінімально необхідний капітал. Торговий закон Болгарії (ТЗ) у редакції, що діє з 1 січня 2026 року, прямо встановлює, що капітал ООД/ЕООД не може бути меншим за 1 євро, а вартість частки не може бути меншою за 1 євроцент. Для вписування товариства в реєстр, згідно зі ст. 119 Торгового закону Болгарії (ТЗ), має бути внесений законодавчо встановлений мінімум, а якщо компанія реєструється з капіталом вищим за мінімум — щонайменше 70 % цього капіталу. На практиці це робиться через набирательний рахунок у банку, після чого банк видає довідку або підтвердження внесення капіталу.
Що підприємець має розуміти про цей етап
Набиральний рахунок — це не “звичайний бізнес-рахунок”, а технічний рахунок для підтвердження капіталу на етапі створення. Його не слід романтизувати як початок повноцінного банківського обслуговування. Банк уже на цій стадії може ставити KYC-запитання, особливо якщо серед власників є іноземні особи, а тим більше — іноземні юридичні особи. Тому реалістичне очікування таке: навіть для простого ЕООД на українського засновника банк може вимагати більше, ніж “паспорт і назву фірми”. Якщо ж структура складніша, набирательний рахунок — це вже перша точка серйозного комплаєнс-контакту.
На що тут не варто покладати хибних очікувань
Не варто виходити з того, що “мінімальний капітал у 1 євро означає, що банк узагалі нічого не питатиме”. Законодавчий мінімум капіталу — це корпоративне правило, а не банківська гарантія простоти. І не варто також покладатися на будь-яку стару інструкцію в інтернеті без перевірки закону. Офіційна сторінка Агентства із вписувань “Як зареєструвати фірму?” досі містить застарілу згадку про мінімум у 2 лева для ООД, тоді як чинна редакція ст. 117 Торгового закону Болгарії (ТЗ) вже встановлює мінімум у 1 євро. Для підприємця це важливий урок: короткі довідкові сторінки корисні для орієнтації, але фінальну логіку потрібно звіряти з актуальним законом.
Етап 4. Подання форми A4 до реєстру 🧷
Після того як банк видав документ про внесення капіталу, подається основна заява про первинну реєстрацію — форма A4 — разом із усіма додатками. Офіційна сторінка Агентства із вписувань прямо називає A4 ключовим документом для реєстрації ЕООД/ООД. До нього додаються установчий документ, банківська довідка, нотаріально засвідчена згода керівника, декларації та інші документи, які вимагає закон. При цьому ст. 15 Закону про торговий реєстр і реєстр юридичних осіб з некомерційною метою (ЗТРРЮЛНЦ) дозволяє, щоб заяву подавав не лише сам засновник, а й адвокат з прямо виданою довіреністю. А ст. 15, ал. 6 того ж закону вимагає подавати документи в оригіналі, у засвідченій заявником копії або в нотаріально засвідченій копії.
Що перевірити перед поданням
Перед поданням форми A4 потрібно пройтися по пакету не як юрист, а як скептичний реєстратор. Чи всюди однаково написані імена? Чи співпадає адреса в установчому акті, у довіреності, у банківській довідці та в заяві? Чи правильно вказано спосіб представництва? Чи підписані всі декларації? Чи логічно виглядає предмет діяльності? Чи є всі додатки в належній формі? Чи точно той, хто подає заяву, має на це право? Найпоширеніша причина затримки тут — не серйозний юридичний дефект, а неуважність у дрібницях.
Реалістичне очікування щодо подання
Якщо пакет документів справді зібраний грамотно, подання A4 — це технічно зрозумілий етап. Але не слід думати, що сам факт подання вже гарантує швидке вписування. Якщо чогось бракує, Закон про торговий реєстр і реєстр юридичних осіб з некомерційною метою (ЗТРРЮЛНЦ) передбачає можливість отримати вказівки щодо усунення нередовностей, і такі вказівки публікуються по електронній партиді або на сторінці агентства не пізніше наступного робочого дня. Тобто система розрахована на виправлення, але для бізнесу це означає одне: кожне виправлення — це втрата часу, а інколи і банківського ритму.
Етап 5. Вписування і отримання ЄИК 🏢
Після успішного розгляду заяви компанія вписується в Торговий реєстр, і Агентство із вписувань присвоює їй Єдиний ідентифікаційний код — ЄИК. Закон про торговий реєстр і реєстр юридичних осіб з некомерційною метою (ЗТРРЮЛНЦ) прямо встановлює, що саме агентство визначає цей код, обов’язковий для торговців та інших суб’єктів, внесених у реєстр. І саме з цього моменту компанія починає повноцінно існувати як юридична особа. У правовому сенсі це точка народження бізнесу, а не просто номер у системі.
Чи реально зареєструвати компанію “за 24 години”?
Тут важливо бути дуже тверезим. Закон про торговий реєстр і реєстр юридичних осіб з некомерційною метою (ЗТРРЮЛНЦ) дійсно говорить, що заяви про первинну реєстрацію торговців розглядаються до кінця наступного робочого дня після надходження. Але для підприємця це не повинно звучати як обіцянка “завтра у вас уже точно буде фірма”. Це строк для розгляду в ідеальній ситуації, коли пакет бездоганний, немає технічних проблем і не виникає вказівок чи додаткових питань. Реалістичне очікування таке: добре підготовлена реєстрація часто проходить швидко, але планувати весь бізнес-графік виключно під формулу “один день” не варто.
Де підприємці найчастіше помиляються на цьому етапі
Найнебезпечніша ілюзія — думати, що після ЄИК усе найскладніше вже позаду. Насправді часто навпаки: після вписування починається етап, де банк, податкова, контрагенти й бухгалтер уже дивляться не на паперову форму, а на реальну придатність компанії до роботи. Тому ЄИК — це не “перемога”, а радше перехід до наступного рівня складності. І саме так до нього варто ставитися.
Етап 6. Відкриття розрахункового рахунку 🏦
Після реєстрації набирательний рахунок або закривається, або його функція припиняється, і компанія переходить до відкриття нормального розрахункового бізнес-рахунку. Саме тут починається те, що багато підприємців недооцінюють: справжній банківський KYC. Якщо набирательний рахунок був ще відносно технічним, то розрахунковий рахунок — це вже повноцінне встановлення ділових відносин. Банк може попросити пояснити модель бізнесу, джерело коштів, очікуваний обсяг операцій, географію платежів, склад контрагентів, структуру власності та кінцевого бенефіціара. І що складніша структура або чутливіша сфера діяльності, то більше буде питань.
Які очікування тут реалістичні
Реалістично очікувати, що навіть після успішної реєстрації банк не відкриватиме рахунок “автоматом”. Реалістично також, що для простої структури на фізичну особу процедура буде легшою, ніж для компанії з іноземним юридичним власником, кількома рівнями контролю або планами на міжнародні платежі. Нереалістично думати, що банк не буде ставити питань лише тому, що компанія вже внесена до реєстру. У 2026 році банківська практика в Болгарії побудована саме так, що реєстрація компанії не звільняє від необхідності пояснити бізнес.
До чого підготуватися підприємцю
Підготуйтеся до того, що банк дивитиметься не лише на формальні документи, а й на цілісність історії: чим займається компанія, чому вибрано саме Болгарію, звідки стартовий капітал, хто є реальним бенефіціаром, чи відповідає адреса виду діяльності, чи логічний обсяг майбутніх оборотів. Якщо у вас ІТ-бізнес, консалтинг або сервісна модель — одні питання. Якщо імпорт, логістика, маркетплейс, фінтех або крипто — зовсім інші. Головний практичний висновок тут: банк треба планувати ще до реєстру, а не після нього.
Етап 7. Податковий і бухгалтерський старт 📊
Після того як компанія вже існує і має рахунок, починається те, що дуже часто недооцінюють іноземні засновники: налаштування податкового і бухгалтерського контуру. З одного боку, Закон про торговий реєстр і реєстр юридичних осіб з некомерційною метою (ЗТРРЮЛНЦ) передбачає, що Агентство із вписувань автоматично передає інформацію про вписаних торговців до Національної агенції з приходів. Але це не означає, що компанія автоматично “готова до податків” або автоматично правильно налаштована для ПДВ, листування, щомісячної звітності та бухгалтерського режиму. Передача даних — це технічний державний обмін, а не заміна вашої податкової стратегії.
Що потрібно зробити одразу після реєстрації
Підприємець має вирішити, чи потрібна компанії реєстрація з ПДВ уже на старті, чи поки ні. Потрібно вибрати бухгалтера або бухгалтерську компанію, налаштувати облік первинних документів, визначити канал комунікації з Національною агенцією з приходів і зрозуміти, які саме звіти подаватимуться щомісяця, а які — щороку. Якщо компанія працюватиме з іншими країнами ЄС, із B2B-послугами, імпортом, складською логікою чи цифровими сервісами, податковий режим треба продумати ще до першого інвойсу, а не після нього.
Які тут підводні камені 💡
Найтиповіша помилка — думати, що якщо компанія “ще не почала заробляти”, то податкова і бухгалтерія можуть почекати. Це нереалістичне очікування. У 2026 році правильний бізнес-старт у Болгарії означає, що бухгалтерія підключена з самого початку, а податковий режим вибудовується не постфактум, а заздалегідь. Друга поширена помилка — реєструватися з ПДВ “про всяк випадок”, не розуміючи, чи це реально потрібно. Третя — ігнорувати зв’язок між адресою, банком і податковою логікою. Якщо компанія податково виглядає “порожньою оболонкою”, проблеми з’являються не в теорії, а дуже швидко на практиці.
Яка загальна реалістична картина для підприємця у 2026 році? 🧭
Найреалістичніше очікування таке: якщо все сплановано грамотно, болгарське ЕООД або ООД можна створити відносно швидко, але не варто міряти весь процес лише реєстровим строком. Для реального бізнесу потрібно одразу дивитися ширше: структура, документи, банк, ЄИК, рахунок, ПДВ, бухгалтерія, бенефіціари, а для окремих сфер — ще й ліцензійна логіка. Нереалістично чекати, що компанія стане повністю готовою до роботи просто в момент вписування до реєстру. Реалістично — закласти час і ресурс не тільки на реєстрацію, а й на повний запуск. І саме такий підхід у 2026 році найбільш здоровий для підприємця, який хоче не просто “мати фірму”, а мати робочий бізнес-інструмент у Болгарії.
Скільки коштує реєстрація компанії у 2026 році? 💶
Державні такси
За офіційною Тарифою Агентства із вписувань, первинна реєстрація ЕООД/ООД коштує:
- 110 левів — на папері;
- 55 левів — електронно.
Резервування назви:
- 40 левів — на папері;
- 20 левів — електронно.
Банківські такси: те, про що клієнти часто не знають ⚠️
Саме тут починається найцікавіше. Для українського засновника реальні стартові витрати часто формуються не в реєстрі, а в банку.
Банк ДСК у 2026 році публікує такі суми:
- набирательний рахунок до 2500 євро — 11,25 євро;
- набирательний рахунок понад 2500 євро — 52 євро;
- відкриття бізнес-рахунку в офісі — 26 євро;
- щомісячне обслуговування стандартного розрахункового рахунку — 13,50 євро;
- попередній перегляд документів щодо встановлення ділових відносин:
- 420 євро для болгарських компаній з іноземним фізичним та/або юридичним власником;
- 525 євро для іноземних юридичних осіб;
- 1050 євро для офшорних іноземних юридичних осіб.
UBB у 2026 році публікує:
- відкриття набирательного рахунку — 20 левів;
- щомісячне обслуговування набирательного рахунку — 25 левів;
- закриття набирательного рахунку — 30 левів;
- KYC-аналіз документів:
- 150 левів для болгарської компанії з іноземним фізичним власником;
- 700 левів — якщо у структурі є іноземна юридична особа як власник або проміжний власник.
Postbank також передбачає окремі такси за попередній перегляд документів:
- 300 євро для болгарських компаній з іноземним юридичним власником;
- 50 євро — для болгарських компаній, де іноземною особою є власник, законний представник або уповноважена особа-фізична особа.
💡 Практичний висновок: у 2026 році банк — це вже не просто місце, де “відкривають рахунок”. Це окремий етап юридичного фільтрування бізнесу.
Чому банк може бути складнішим за сам реєстр? 🏦
Реєстр перевіряє формальну законність документів. Банк перевіряє економічний сенс бізнесу, структуру власності, походження коштів, бенефіціарів, країни ризику, майбутні операції, контрагентів і навіть логіку руху грошей. UniCredit Bulbank прямо вимагає документи законних представників, бенефіціарних власників, KYC-питальник, документи щодо структури контролю і, якщо власником є інша компанія, документи щодо неї за її національним правом.
Саме тут руйнується популярний міф, що «якщо компанію вже зареєстровано, то держава і банк більше не питають, чим ви займаєтесь». Насправді все навпаки: після реєстрації ці питання тільки починаються. Якщо банк не розуміє, чим займається компанія, хто її реальний власник і звідки кошти, він може відмовити у встановленні ділових відносин незалежно від того, наскільки акуратно пройдено сам реєстр.
Кінцеві бенефіціарні власники: коли це критично? 🔎
У Болгарії питання кінцевих бенефіціарних власників — це не формальність “на потім”. Реєстровий режим передбачає форму B7, а сама структура прозорості випливає із Закону про заходи проти відмивання грошей (ЗМІП). Агентство із вписувань окремо роз’яснює, що дані про дійсних власників вносяться на підставі нотаріально засвідченої декларації за відповідною формою.
На практиці все залежить від структури. Якщо засновник — одна фізична особа, яка і так прямо фігурує в реєстрі як одноосібний власник ЕООД, ситуація простіша. Якщо ж за компанією стоїть інша компанія, холдинг, кілька рівнів власності, сімейна структура або контроль здійснюється не прямо, а через інші механізми, питання бенефіціара стає центральним і для реєстру, і для банку. У 2026 році структура без зрозумілого бенефіціара майже гарантовано гальмує відкриття рахунку.
ПДВ у Болгарії: коли реєструватися і чому це не дрібниця? 📊
Болгарська система ПДВ у 2026 році залишається дуже важливою для українських компаній, які працюють із ЄС. НАП підтверджує, що стандартна ставка ПДВ у Болгарії становить 20 %, а реєстрація може бути добровільною або обов’язковою залежно від підстав і обороту. НАП також вказує, що існує ризик відмови в реєстрації, якщо особу неможливо знайти за вказаною адресою для кореспонденції.
Це означає, що питання ПДВ не можна вирішувати за принципом «поставимо галочку одразу». Для когось реєстрація з ПДВ потрібна від початку — наприклад, якщо компанія продаватиме B2B-послуги в межах ЄС. Для інших добровільна реєстрація лише створить зайвий звітний тягар. Важливо й те, що ПДВ-реєстрація часто “підтягує” за собою суворішу перевірку адреси, діяльності та реальності бізнесу.
Податки і звітність: що чекає компанію після реєстрації? 💼
НАП прямо вказує, що ставка корпоративного податку в Болгарії становить 10 %. Крім того, річна декларація за корпоративним податком подається з 1 березня до 30 червня наступного календарного року. Це означає, що навіть “молода” компанія без великого обороту не є поза системою: їй усе одно потрібні бухгалтер, податкова дисципліна і базовий контроль над первинними документами.
Для українського засновника це практично означає дві речі. По-перше, не варто створювати компанію без бухгалтера. По-друге, не слід думати, що поки немає великих платежів, податкових обов’язків теж немає. Болгарська компанія вимагає нормального обліку від самого старту.
Криптодіяльність у 2026 році: чи достатньо просто відкрити ЕООД? ₿
Ні. І це один із найважливіших практичних висновків. Якщо компанія професійно надає послуги з криптоактивами, Комісія з фінансового нагляду Болгарії (КФН) прямо вказує, що така діяльність підлягає ліцензуванню за MiCA, якщо не застосовується конкретний виняток. Це стосується, зокрема, управління платформою торгівлі криптоактивами, обміну криптоактивів, кастодіального зберігання, виконання або приймання та передачі наказів, трансферу криптоактивів та інших послуг.
КФН також пояснює, що документи подаються болгарською мовою, електронно вони мають бути підписані кваліфікованим електронним підписом, а декларації, які підписують іноземні громадяни, повинні бути двомовними. Додатково КФН у лютому 2026 року повідомила, що компаніям, які хочуть авторизацію за MiCA, слід було орієнтуватися на подання до 16 лютого 2026 року, а перехідний період завершується 1 липня 2026 року; перевірка документів оцінюється приблизно у 4–5 місяців.
💡 Отже, якщо ваш бізнес — це не просто “ІТ-компанія про блокчейн”, а реальний криптосервіс, реєстрація ООД/ЕООД — лише перший крок, а не право починати роботу.
Найчастіші помилки українських засновників у Болгарії ❌
1. Думати, що реєстрація = готовий бізнес
Насправді після реєстру тільки починаються банк, ПДВ, бухгалтерія і комплаєнс.
2. Використовувати суто “віртуальну” адресу
Для реєстру це інколи працює, але для ПДВ і банку це часто слабка конструкція.
3. Недооцінювати банківські витрати
Банківський KYC може коштувати сотні євро або сотні левів — ще до початку операційної діяльності.
4. Не продумати бенефіціарну структуру
Якщо реальний контроль непрозорий, банк може просто не відкрити рахунок.
5. Вважати, що криптобізнес можна почати без ліцензії
Для багатьох криптопослуг це вже не так.
Що ми радимо зробити українському клієнту ще до старту? ✅
Перед реєстрацією компанії в Болгарії у 2026 році найрозумніше підготувати не лише пакет документів, а й повну стартову карту бізнесу:
- яку форму ви створюєте — ЕООД чи ООД;
- хто реальний власник і бенефіціар;
- хто буде керівником;
- яка буде реальна, а не номінальна адреса;
- який банк реально готовий працювати саме з вашою структурою;
- чи потрібне ПДВ від початку;
- чи підпадає діяльність під ліцензійний режим;
- хто вестиме бухгалтерію.
Саме такий підхід у 2026 році відрізняє формально зареєстровану компанію від компанії, яка реально може працювати.
Висновок 🧭
У 2026 році громадяни України дійсно можуть відносно швидко і законно створити компанію в Болгарії. Болгарське право дозволяє створити ЕООД або ООД однією чи кількома особами, реєстр працює у зрозумілому форматі, державні такси залишаються помірними, а корпоративний податок — конкурентним. Але реальна складність сьогодні лежить не у самому вписуванні в реєстр, а в тому, що йде після нього: банківський KYC, підтвердження адреси, ПДВ, бухгалтерія, прозорість бенефіціарів і, за потреби, ліцензування.
Тому найкраща стратегія для українського засновника — не «просто зареєструвати фірму», а від початку будувати юридично чисту, податково придатну і банківсько-прохідну структуру. Саме тоді болгарська компанія у 2026 році стає не паперовою оболонкою, а реальним інструментом для бізнесу в Європейському Союзі.
.svg)
.svg)
.svg)
.webp)
